Екосистема — це не лише цифри у звітах. Це характер фаундерів та далекоглядність інвесторів. В проекті Faces of Impact ми розповідаємо про тих, хто стоїть за інноваціями, якими сьогодні захоплюється світ.
Історія HIMERA починалася не в затишних офісах, а в хаосі лютого 2022 року, коли стало очевидно: без захищеного зв’язку навіть найхоробріші підрозділи залишаються вразливими. Тоді бійці ТрО на Київщині намагалися координуватися через цивільні «баофенги», які ворог з легкістю глушив та прослуховував. Саме цей критичний виклик змусив Мішу Рудомінського змінити фокус із зірок на землю — відкласти розвиток перспективного ракетного стартапу Promin Aerospace, щоб дати українським захисникам невидиму перевагу.
Сьогодні HIMERA — це не просто рація, а комплексна стійка мережа (Comprehensive Resilient Network), що інтегрує бійців, дрони та датчики в єдину екосистему. Пройшовши шлях від волонтерської ініціативи до контрактів із ВПС США та кодифікації НАТО, компанія доводить: український Defense Tech здатний випереджати традиційних світових гігантів за швидкістю ітерацій та адаптивністю до реальних загроз.
У межах серії «Faces of Impact» ми поспілкувалися з Мішею Рудомінським про філософію продукту, що будується навколо «нуля», складний вибір між космосом і оборонкою та амбіцію створити стандарт зв’язку, який допоможе Україні перемогти.
Himera народилась у лютому 2022-го з конкретної проблеми: бійці ТрО на Київщині виходили на зв'язок через цивільні Baofeng, яких глушили та перехоплювали. Ти тоді керував ракетним стартапом. Що саме змусило тебе залишити Promin Aerospace і взятись за рації?
У той момент для мене було важливо знайти спосіб допомагати Силам оборони тут і зараз. Я шукав, де моя експертиза може дати найбільший ефект. Проблема зв’язку була критичною, і було очевидно, що її вирішення напряму впливає на спроможність підрозділів виконувати задачі. Саме це і визначило мій фокус.
Ти кажеш, що HIMERA будувалась навколо реального користувача, а не навколо закупівельних вимог. Як виглядає цей процес конкретно — як ти отримуєш зворотний зв'язок від бійців на нулі і перетворюєш його на оновлення прошивки?
У нас є два основні процеси — кількісний і якісний. Кількісний базується на постійному онлайн-фідбеку: це чати, дзвінки, аудіо- й відеоповідомлення, фото. Ми агрегуємо ці дані й аналізуємо, щоб розуміти, що потрібно змінювати або покращувати.
Якісний процес — це безпосередня робота з користувачами. Ми виїжджаємо на полігони і на бойові позиції, тестуємо рішення разом із військовими. Така взаємодія дає набагато глибше розуміння потреб, адже в прямому контакті користувачі відкритіше діляться як позитивним досвідом, так і проблемами.
80+ оновлень прошивки за три роки — це темп, якого традиційні оборонні підрядники досягають за десятиліття. Як ви підтримуєте цю швидкість, не жертвуючи надійністю у продукті, де помилка коштує людського життя?
Це вимога поля бою. Водночас не кожне оновлення одразу потрапляє до всіх користувачів. Ми працюємо з окремими підрозділами, які можна назвати нашими early bird партнерами, і разом із ними тестуємо нові версії в реальних умовах.Лише після того, як рішення проходить перевірку в складних сценаріях і ми усуваємо основні проблеми, воно масштабно впроваджується. Такий підхід дозволяє зберігати баланс між швидкістю та надійністю.
Quantum-resistant encryption через партнерство з Quantropi — це на перший погляд неочевидний хід для стартапу, що виробляє польові рації. Звідки прийшло це рішення і чому саме зараз?
Це рішення стало результатом роботи з міжнародними партнерами, зокрема в НАТО. Ми бачимо, що такі вимоги поступово з’являються у стандартах і закупівлях.Ми вирішили діяти на випередження: якщо в найближчі роки з’являться технології, здатні компрометувати класичне шифрування, продукт має бути готовий до цього заздалегідь. Партнерство з Quantropi дозволило реалізувати це рішення вже зараз.
Ти відкрито кажеш: в Україні HIMERA продає майже за собівартістю, а міжнародні продажі — єдине, що дозволяє тримати низькі ціни для ЗСУ. Це свідома бізнес-модель чи вимушений компроміс — і як довго вона стійка?
В Україні діє регуляторне поле, яке обмежує маржинальність, але це також відповідає нашій внутрішній логіці. Ми свідомо робимо продукт максимально доступним для українського війська.Усі кошти, які ми отримуємо в Україні, реінвестуються в розвиток продукту, підтримку користувачів і покращення сервісу. Міжнародні ринки дають можливість масштабувати бізнес і водночас зберігати доступність для Сил оборони.
Від $525k у березні 2024-го до $2.5M у грудні 2025-го — раунди закривались швидко. Що змінилось у розмові з інвесторами між першим і другим раундом? Коли «українська оборонна компанія» перестала бути ризиком і стала можливістю?
Український defense tech був можливістю з самого початку. Просто раніше це розуміли одиниці, а зараз це стало більш очевидним для ширшого кола інвесторів.
Ви заявляєте готовність до 100 000 одиниць на рік. Яке насправді найскладніше обмеження для масштабування — виробнича потужність, ланцюжок постачання, кадри чи щось інше?
Найскладніше — це не виробництво, а впровадження. Зв’язок — це базова інфраструктура, на якій тримається робота підрозділів.Змінювати її під час бойових дій — складний і чутливий процес. Тому перехід має бути поступовим, без ризику для операцій. Саме цей баланс ми і будуємо разом із користувачами.
Forbes «30 до 30 Європа», кодифікація НАТО, контракт з ВПС США — і все це починалось як волонтерський проєкт. Яка з цих точок валідації змінила щось суттєве — не в репутації, а в тому, як ти сам мислиш про HIMERA?
Найсильніша валідація — це відгуки військових, коли вони прямо говорять, що без нашого продукту не змогли б виконати завдання. І що в конкретних умовах наше рішення було єдиним, яке працювало.
Ти бачиш HIMERA не просто як рації, а як «Comprehensive Resilient Network» — інфраструктуру майбутніх бойових дій, де кожен дрон, датчик і боєць — вузол єдиної мережі. Де зараз реальна межа між баченням і тим, що вже виробляється серійно?
Сьогодні у нас уже є повноцінна тактична система зв’язку. Водночас ми поступово будуємо ширшу екосистему, яка охоплює різні сценарії використання на полі бою.
Ти залишив позицію CEO Promin Aerospace у серпні 2025-го — ракетний стартап, про який Forbes Ukraine писав як про потенційного майбутнього юнікорна. Що означало це рішення особисто для тебе?
Це було складне рішення. Promin Aerospace був важливою частиною мого життя, особливо враховуючи особистий інтерес до космічної галузі. Але я зрозумів, що, сфокусувавшись на HIMERA, можу прямо зараз принести більше користі Силам оборони. І це стало визначальним.
Якщо через 10 років хтось напише кейс про HIMERA в підручнику з defense innovation — яке речення ти хочеш побачити як головний висновок?
Що наші рішення реально вплинули на результат війни і допомогли Україні перемогти росію.
Ти будуєш компанію в закритому секторі, де конкуренти не діляться майже нічим. Як членство в Techosystem змінює цю динаміку — чи є в тебе відчуття, що в межах кластеру діє інша логіка відкритості?
Так, у межах кластеру відчувається інший рівень відкритості. За рахунок довіри учасники готові більше ділитися досвідом, задавати питання і обговорювати виклики. Це створює додаткову цінність для всіх.
Міша Рудомінський втілює нову генерацію технологічних лідерів України, для яких «Impact» — це не маркетингове слово, а кількість врятованих життів та успішних операцій. HIMERA демонструє, як відкритість до фідбеку та швидкість ітерацій можуть змінити правила гри на консервативному ринку озброєнь.
Бажаєте дізнатися більше про лідерів нашої спільноти?Читайте історії інших лідерів, які трансформують технологічний ландшафт України, у нашому блозі:: 👉 Читати більше статей