У сучасній війні перемога залежить не лише від потужності зброї, а й від якості підготовки тих, хто її тримає. Українська компанія SKIFTECH — один із піонерів вітчизняного Defense Tech, чиї розробки стали критично важливими для навчання Сил оборони. Починаючи з 2014 року як невелика інженерна команда, сьогодні SKIFTECH є потужним R&D-центром, чиї тактичні симулятори підвищують шанси бійців на виживання в бою на вражаючі 47%.
У цьому інтерв’ю ми говоримо про трансформацію компанії під час повномасштабного вторгнення, унікальний досвід співпраці з держструктурами США та філософію "збереження життя", яка лежить в основі кожної інновації — від стрес-белтів до тренажерів протидії FPV-дронам

SKIFTECH пройшов шлях довжиною в десятиліття — від 2014 року до сьогодні. У чому полягає найбільша внутрішня трансформація?
Ганна Степанчук: Найбільша трансформація сталася після початку повномасштабного вторгнення. Компанії довелося швидко адаптуватися до нових умов: ми передислоковували команду та обладнання декілька разів і перебудували роботу так, щоб не зупиняти розробку й виробництво.
Війна значно прискорила всі процеси — від прийняття рішень до впровадження змін у продуктах на основі зворотного зв’язку від військових.За ці роки компанія також змінилася внутрішньо: від невеликої інженерної команди з ідеями на папері до системної роботи з R&D, складними програмними обчисленнями та виробничими процесами, організованими за сучасними стандартами.
Багато хто сприймає шлях у Defense Tech як пряму лінію. Розкажіть про рішення, яке стало переломним.
Г.С.: Перший переломний момент відбувся у 2014 році, коли наша команда разом з інженерами Національної гвардії України та Інституту танкових військ НТУ «ХПІ» розробила перший прототип тренувального обладнання і провела перші навчання з військовими. Саме тоді стало зрозуміло, що ці технології можуть стати частиною реальної системи підготовки військовослужбовців.
Наступним кроком стало створення у 2018 році власного R&D-центру та масштабування виробництва. Того ж року компанія виконала контракт у межах програми Міністерства енергетики США щодо оснащення підрозділів Національної гвардії України, які охороняють атомні електростанції. Це стало важливим підтвердженням того, що наші рішення можуть працювати на міжнародному рівні.
Також важливим переломним моментом став початок повномасштабного вторгнення. Саме тоді ми акцентувалися на тому, щоб максимально швидко відвантажувати замовлення. Тому що ми знаємо - якісне тренування і підготовка зберігають життя нашим військовим.
Що є найважливішим показником того, що ваша розробка справді «спрацювала»?
Г.С.: Для нас головний показник — коли тренування реально підвищують готовність військового до бойових умов. Багато новобранців приходять у військо без досвіду поводження зі зброєю, і саме тренування допомагають їм сформувати базові навички: взаємодію в підрозділі, точність, реакцію та розуміння тактики.
Наші системи, зокрема індивідуальні комплекти бійця, дозволяють інструкторам відтворювати реальні сценарії навчання без ризику для життя. Ідеальний результат для нас — коли військовий отримує на тренуванні досвід, який допоможе йому діяти правильно і зберегти життя на полі бою.Від одного з підрозділів ми отримували зворотній звʼязок, що підготовка військових з нашим обладнанням збільшила на 47% виживаність в реальних боях.

Як ви інтегруєте реальний бойовий досвід у свої розробки?
Г.С.: Ми постійно працюємо з військовими та інструкторами й отримуємо прямий зворотний зв’язок із навчальних центрів і підрозділів. Цей фідбек впливає на доопрацювання тренажерів, сценаріїв навчання та функціонал систем. Наше завдання — зробити тренування максимально наближеними до реальних умов.
Наприклад, у наших системах використовується стрес-белт — пристрій, який дає короткий імпульс при «ураженні». Це створює відчуття відповідальності й допомагає бійцю психологічно запам’ятати помилку. Також ми створюємо тренувальні рішення, які відтворюють сучасні загрози — зокрема атаки FPV-дронів або використання боєприпасів зі скиданням.
Як змінився «мовний бар’єр» між українськими виробниками та західними партнерами?
Г.С.: Сьогодні українські компанії говорять із партнерами мовою практичного досвіду. Україна отримала унікальне розуміння сучасної війни — зокрема застосування дронів, роботизованих систем і нових тактик, які змінюються дуже швидко. Цим досвідом ми активно ділимося на міжнародних виставках і професійних майданчиках.
Західні партнери сьогодні значно уважніше слухають українських виробників і військових, тому що наші рішення формуються на основі реального бойового досвіду. Це відкриває нові можливості для співпраці та спільних розробок.

Як будувати комунікацію в оборонній сфері, де багато речей не можна показувати?
Г.С.: Комунікація в defense-технологіях завжди має баланс між відкритістю та безпекою. Ми багато працюємо безпосередньо з військовими підрозділами, навчальними центрами та інструкторами, проводимо демонстрації, навчання та тестування обладнання.Публічно ми показуємо лише ту частину роботи, яка не створює ризиків для безпеки. Водночас для партнерів і замовників ми відкриті значно більше, тому що довіра в цій сфері будується через практичний досвід і результати.
Що для вас означає працювати в індустрії, де результат вимірюється врятованими життями?
Г.С.: Найсильніше це відчувається, коли бачиш шлях новобранця. Людина приходить у військо без досвіду, а через певний час стає впевненим військовим, який розуміє свою зброю, тактику і командну роботу.У такі моменти усвідомлюєш, що кожне тренування може мати значення. Це додає мотивації працювати більше і робити рішення, які справді допомагають військовим вижити.
Ваш власний «алгоритм виживання» під час роботи в умовах війни?
Г.С.: Мій підхід досить прагматичний: я звикла працювати з великою кількістю процесів одночасно, структурувати задачі й приймати рішення швидко. Багато речей я просто розкладаю на системи, плани й таблиці — це допомагає зберігати контроль над ситуацією.Водночас найбільша підтримка — це сім’я. У мене багато рідних та друзів є військовими, тому я добре розумію, наскільки важливою є наша робота і чому головною цінністю залишається життя людей.

Яку роль може відігравати DefenseTech кластер Techosystem?
Г.С.: Кластери важливі тим, що об’єднують компанії з різним досвідом і різними підходами. Для більш досвідчених компаній це можливість ділитися практикою довгострокової роботи, адаптації до змін і масштабування продуктів.Водночас у стартапів є те, чому варто повчитися — швидкість мислення, нове бачення та сміливість експериментувати. Такий обмін досвідом допомагає всій екосистемі розвиватися швидше.
Також кластери виступають голосом індустрії і допомагають в комунікації з державою. Багато рішень вже були реалізовані завдяки роботі різних кластерів, саме тому ми і вирішили доєднатись до спільноти.
Якою ви бачите роль SKIFTECH у глобальній системі безпеки через 5–10 років?
Г.С.: Ми хочемо, щоб тренувальні рішення допомагали військовим у різних країнах отримувати необхідні навички ще до того, як вони опиняються в бойових умовах. Наш досвід формується в Україні, але ці знання можуть бути корисними й для інших армій.
Ми змінюємось і розвиваємось разом з тим як розвивається фронт зараз. І створюємо рішення актуальні для підготовки в умовах нової війни. Тому і через 5–10 років ми продовжимо бути компанією, яка допомагає підвищувати рівень підготовки військових і зберігати життя завдяки сучасним тренувальним технологіям. Це має стати одним із стандартів якості.